• Головна
  • Новини
  • Суспільство
  • Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління ГУ ДПС у Харківській області

Інформація Лозівського сектору організації роботи організаційно-розпорядчого управління  ГУ ДПС у Харківській області 13 січня 2021

Харківщина: 41,9 млрд грн податків і зборів надійшло до бюджету України

У Головному управлінні ДПС у Харківській області  повідомили, що протягом січня - грудня 2020 року платники податків регіону перерахували до бюджетів усіх рівнів 41,9 млрд гривень.

Так, до Державного бюджету сплачено  24,1 млрд грн, до місцевих бюджетів -  17,8  млрд гривень.

До Зведеного бюджету за 2020 рік, зокрема, надійшло:

Податку на доходи фізичних осіб – 14 351,2 млн грн,

Рентної плати – 9 062,4 млн грн,

ПДВ – 7 967,4 млн грн,

Єдиного податку – 3 350,8 млн грн,

Податку на прибуток – 2 759,3 млн грн,

Земельного податку та орендної плати – 1 956,9 млн грн,

Військового збору – 1 194,3 млн грн,

Податку на нерухоме майно, вiдмiнне вiд земельної дiлянки – 371,6 млн грн,

Акцизного податку – 349,7 млн грн,

Екологічного податку – 209,6 млн грн та інші.

Харківщина: 1,2 млрд грн військового збору надійшло до бюджету

Начальник Головного управління ДПС у  Харківській області Артем Єфремов повідомив  про надходження військового збору. До Державного бюджету за 2020 рік надійшло  1194,3 млн гривень. У порівнянні з аналогічним періодом 2019 року, надходження військового збору зросли на 59,0 млн грн (+5,2%). Доведене завдання ДПС України виконано на 109,3% (+101,9 млн гривень).

Також  податківці відзначають стабільну позитивну динаміку  надходжень «податку на підтримку армії» від платників регіону. Якщо у січні 2020 року сплачено 84,1 млн грн, то у грудні – 133,4 млн гривень.

Реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів

ГУ ДПС у Харківській області повідомляє, що у 2021році змінено реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Зазначені рахунки діють на постійній основі з 01.01.2021 року.

Звертаємо увагу, що нові реквізити рахунків відкриті відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №725-Р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Харківської області».

Кошти, сплачені платниками з 01.01.2021 на старі рахунки, за надходженнями не будуть зараховуватись Казначейством, а повертатимуться платникам, як нез’ясовані платежі.

Додаток: Реквізити рахунків для сплати податків, зборів та платежів до державного та місцевих бюджетів по Харківській області. 

Для платників єдиного податку оновили форми звітів

Міністерством фінансів України наказом від 09.12.2020 № 752 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 578» викладено у нових редакціях форми:

– податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця;

– податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи.

Вищевказаним документом встановлено, що оновлена звітність вперше подається за податкові звітні періоди 2021 року.

Нові форми затверджено у зв’язку з введенням з 2021 року єдиної звітності з єдиного податку та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Зокрема, змінами запроваджено окремий Додаток 1 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».

Наказ № 752 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2020 і він набрав чинності з 01.01.2021.

Граничні обсяги доходів для спрощенців змінено

10 грудня 2020 року набув чинності Закон України від 01.12.2020 року  №1017 яким визначено граничні обсяги доходів, неперевищення яких є однією з умов застосування суб’єктами спрощеної системи оподаткування відповідних груп платників єдиного податку, виходячи зі встановлених законом розмірів мінімальної заробітної плати.

З 1 січня 2021 року річні обсяги доходів прив’язуються до мінімальної зарплати:

- перша група – 167 розмірів мінімальної заробітної плати (1002000 грн.);

- друга група – 834 розміри мінімальної заробітної плати (5004000 грн.)

- третя група – 1167 розмірів мінімальної заробітної плати (7002000 грн.)

У новому році застосування РРО залежить від обсягу доходу

Згідно з преамбулою Закону №265 цей Закон визначає правові засади застосування РРО та ПРРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України, не допускається.

Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи.

У перший день нового року набирає чинності розд. І Закону України від 1 грудня 2020 року №1017, яким будуть внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ.

Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону №1017-ІХ) передбачено, що до 1 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення.

З 1 січня 2021 року до 1 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої-четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

- реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

- реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

- реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Податковий розрахунок за формою № 1-ДФ: зміни, доповнення, об’єднання

Міністерством фінансів України оновлено податковий розрахунок за формою № 1-ДФ. Відтак документ дещо розширено. Адже він включає ще й звіт із єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Тож оновлена форма отримала назву «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску».

Варто мати на увазі, що звітувати за новою формою слід буде щокварталу з розбивкою по місяцях, починаючи з першого кварталу 2021 року.

Якщо узагальнити, то оновлений розрахунок складається з основної частини та шести додатків. Основна частина – це:

Розділ I Розрахунку «Нарахування доходу та єдиного внеску за найманих працівників в розрізі місяців звітного кварталу»;

Розділ II Розрахунку «Нарахування грошового забезпечення та єдиного внеску за військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу та на суми допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами в розрізі місяців звітного кварталу (крім військовослужбовців строкової військової служби»).

До додатків належать:

- додаток 1 «Відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам»;

- додаток 2 «Відомості про осіб, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку, при усиновленні дитини, та осіб із числа непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікунів, піклувальників, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю»;

- додаток 3 «Відомості про осіб, які проходять строкову військову службу»;

- додаток 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору»;

- додаток 5 «Відомості про трудові відносини осіб та період проходження військової служби»;

- додаток 6 «Відомості про наявність підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства».

Вищезазначені зміни передбачено наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2020 № 773 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року № 4» який опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2020 № 101 та набрав чинності 01.01.2021.

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Зміни щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців

Головне управління ДПС у Харківській області повідомляє, що Законом України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон № 786) п. 296.1 ст. 296 Кодексу викладено у новій редакції та зазначено, що

з 01.01.2021 для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів, а для фізичних осіб-підприємців платників єдиного податку третьої групи, які є платниками податку на додану вартість, ведення обліку у довільній формі шляхом помісячного відображення отриманих доходів та витрат.

При цьому визначено, що облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді.

На підставі вимог Закону № 786 Міністерство фінансів України затверджено наказ від 26 листопада 2020 року № 728 «Про визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року № 579».

Також звертаємо увагу, що Законом України від 01.12.2020 № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» ( далі – Закон № 1017) внесені зміни до п. 291.4 ст. 291 Кодексу, відповідно до яких суб’єкти господарювання, які застосовуються спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, зокрема фізичні особи-підприємці поділяються на такі групи платників єдиного податку:

перша група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 167 розмірів мінімальної заробітної плати,  встановленої  законом  на  1 січня податкового (звітного) року;

друга група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року;

третя група фізичні особи-підприємці, обсяг доходу протягом календарного року не повинен перевищувати 1167 розмірів мінімальної заробітної  плати,  встановленої  законом на  1 січня податкового (звітного) року.

Крім  того, Законом № 1017  внесені  зміни  до  п. 61 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Кодексу.

Відповідно до внесених змін з 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють:

реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;

реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я;

реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Списання сум недоїмки, нарахованих платникам єдиного внеску: деталі

Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072, який набрав чинності 10.12.2020, внесені зміни до Закону № 2464.

Зокрема, п. 915 розділу VIII Закону № 2464 викладено у новій редакції.

Так, відповідно до п. 915 розділу VIII Закону № 2464 підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному Законом № 2464, несплачені станом на 01 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених п. 915 розділу VIII Закону № 2464, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок), зазначеним у пп. 4 (крім фізичних осіб – підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини 1 ст. 4 Закону № 2464, за період з 01 січня  2017 року до 01 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки, включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 01 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 4 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (фізичні особи – підприємці, крім тих, які обрали спрощену систему оподаткування), – державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи – підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до контролюючого органу – звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у періоді з 01 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у п. 5 частини першої ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність), – до контролюючого органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої ст. 6 Закону № 2464 за період з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) контролюючий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 01 січня 2017 року до 01 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому Законом № 2464, контролюючий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464, за наведених умов не застосовуються.

Так, згідно з п. 7 частини 11 ст. 25 Закону № 2464 за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464, контролюючим органом здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою. Ті самі дії, вчинені платником єдиного внеску, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом № 2464.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до Закону № 2464 не підлягають поверненню.

Податковий орган протягом п’яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску.

З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої контролюючим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до п. 915 розділу VIII Закону № 2464 у порядку, визначеному Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» із змінами та доповненнями.

Випадки анулювання реєстрації юрособи платника єдиного податку четвертої групи

Згідно із п. 299.10 ст. 299 ПКУ реєстрація платника єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:

- подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених ПКУ, – в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;

- припинення юридичної особи (крім перетворення) відповідно до закону – в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;

- якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків;

- якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену п. п. 295.9.1 п. 295.9 ст. 295 ПКУ та п. п. 298.8.1 п. 298.8 ст. 298 ПКУ.

При виявленні відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам п. п. 4 п. 291.4 та п. 291.5 прим. 1 ст. 291 ПКУ у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розд. II ПКУ. Такий платник податку зобов’язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення.

Коли виникає податкова застава

Згідно із п. 89.1 ст. 89 ПКУ право податкової застави виникає:

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу;

- у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань.

Пунктом 100.11 ст. 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Відповідно до п. 89.2 ст. 89 ПКУ з урахуванням положень ст. 89 ПКУ право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п. 89.5 ст. 89 ПКУ, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

Якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» зі змінами та доповненнями.

При збільшенні суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому ст. 89 ПКУ.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене п. п. 87.3.7 п. 87.3 ст. 87 ПКУ, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов’язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов’язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису (абзац перший п. 89.3 ст. 89 ПКУ).

Товар зі знижкою від юрособи: оподаткування доходу фізособи

Відповідно до п. п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ, до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості ) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п. п 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, сума знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку виключно у випадку, якщо дана знижка носить індивідуальний (персональний) характер.

Якщо знижка поширюється на будь-якого платника податку та не є індивідуальною, то сума такої знижки не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Варто нагадати, за що таки доведеться платити штрафні санкції у період карантину

Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

- порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати.

Тобто платники не звільняються від застосування до них фінансової відповідальності контролюючими органами, зокрема, за неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності з ПДВ, несплату (несвоєчасну) сплату податкових зобов’язань з ПДВ.

При цьому протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) не будуть застосовуватися санкції за не реєстрацію (несвоєчасну) реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Разом з тим, порушення вимог ПКУ щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування до неї негативно впливає на право контрагента платника податків скористатися правом на нарахування податкового кредиту з ПДВ.

Настав час декларувати доходи за 2020 рік

Починаючи з січня 2021 року стартувала кампанія декларування громадянами доходів, одержаних впродовж 2020 року. Річну податкову декларацію про доходи за минулий рік зобов’язані заповнити і подати до 1 травня 2021 року громадяни та самозайняті особи, котрі отримали доходи, з яких торік  не сплачено податок на доходи фізичних осіб.

Нагадуємо, що згідно з вимогами Податкового кодексу України обов’язковому декларуванню підлягають:

- доходи, з яких при нарахуванні або виплаті ПДФО не утримувався;

- доходи від особи, яка не є податковим агентом (в тому числі від здачі в оренду власного рухомого чи нерухомого майна, продажу власного майна, продажу власної сільгосппродукції фізичним особам, тощо);

- спадок  від осіб, які не є членами сім’ї першого та другого ступеня споріднення та подарунки від осіб, які не є членами сім’ї першого ступеня споріднення;

- додаткове благо, зокрема, дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року;

- доходи від продажу інвестиційних активів;

- іноземні доходи.

В зазначених випадках громадяни, зобов’язані подавати податкові декларації про майновий стан і доходи.

Проте є випадки, коли особи можуть подати декларацію добровільно, аби скористатися правом на податкову знижку. Так громадяни можуть повернути собі частину сплаченого податку на доходи фізичних із заробітної плати минулого податкового року.

Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено положеннями статті 166 Податкового кодексу. Зокрема, якщо громадяни сплачували протягом року:

-  за навчання закладам освіти за себе або членів сім’ї першого ступеня споріднення;

-  проценти за іпотечним житловим кредитом;

- суму страхових внесків, премій та пенсійних внесків страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, установі банку за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський депозитний рахунок, на пенсійні вклади за себе або членів своєї сім’ї;

- на будівництво (придбання) доступного житла;

- оплату вартості державних послуг, пов’язаних з всиновленням дитини;

- переобладнання транспортного засобу;

- допоміжні репродуктивні технології.

Варто наголосити, що правом на податкову знижку громадяни можуть скористатися упродовж усього 2021 року.

Отож, громадянам, які  отримували у 2020 році доходи, з яких не сплачено податків, варто вже зараз спланувати своєчасне подання декларації про доходи. До тогож в час карантинних обмежень все ж доцільно декларацію подавати в електронному вигляді через Електронний кабінет платника, попередньо отримавши кваліфікований електронний підпис. Адже так декларанти дбають про власну безпеку та захист своїх рідних.

Також платник податків може подати декларацію про майновий стан і доходи особисто, уповноваженою на це особою або надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення. У разі надсилання декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації.

Кому подавати податкову декларацію про майновий стан і доходи не обов’язково

Платник ПДФО зобов'язаний подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до ПКУ.

Норми встановлені п. 179.1 ст. 179 ПКУ.

Обов'язок платника ПДФО щодо подання податкової декларації вважається виконаним і податкова декларація не подається, якщо він отримував доходи:

- від податкових агентів, які згідно з цим розділом не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

- виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ;

- від операцій продажу (обміну) майна, дарування, дохід від яких відповідно до розділу «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ не оподатковується, оподатковується за нульовою ставкою та/або з яких при нотаріальному посвідченні договорів, за якими був сплачений ПДФО відповідно до розділу «Податок на доходи фізичних осіб» ПКУ;

- у вигляді об'єктів спадщини, які відповідно до цього розділу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено ПДФО відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ

Норми визначені п. 179.2 ст. 179 ПКУ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»