Слобідська фортеця.

Слобідська фортеця. 16 червня 2020

Серед безцінних історичних надбань Лозівщини – численні археологічні пам’ятки, що мовчазно зберігають таємниці життя наших пращурів.

Поблизу від села Павлівка Друга, Лозівського району, Харківської області розташована Слобідська кріпость ( до 1738 року називалася Лузовою) – третя з 16 кріпостей Української лінії, побудованої в 1731 -1742 роках на південних околицях Російської держави, між ріками Сіверським Дінцем і Дніпром, з метою не допущення набігів кримських татар на Україну.

Лінія простягалася на відстань 285 км. – від кріпості святого Петра ( на Сіверському Дінці) до гирла річки Орель – І складалася з безперервного земляного валу з ровом. Вздовж лінії на певній відстані одна від одної були побудовані 16 кріпостей, зв’язаних між собою валом – реданом, вздовж якого на відстані 3 км будувалися редути.

Від Слобідської кріпості вал тягнувся в бік Тамбовської ( другої на лінії) та Михайлівської ( четвертої) кріпостей. Фортеця земляна, прямокутна в плані, чотирьохбастіонна. При будівництві вали фортеці мали висоту близько 6 м. Площа кріпосного двору близько 1,4 га, в центрі - слід колодязя. Зберігся сухий широкий рів, що оточував фортецю. Південно-західна куртина посилена равеліном, спрямованим до річка Берека.